В свої обійми, надив ти мене
З серця всі туги, горя і печалі стер.
Поклав ти руку на моє плече,
До себе звав з самих ребер.
А я немов не знав, й ні дяка,
Склизькім шляху все потурався,
Я в-ві тьмі губився, й ж без ляка
Там без тебе*, тебе не раз відрікався,
А ти у велич слави зодягнувся,
Крізь квестію розрік любов на два
І возніс там їй дім, істинну і викриття
Що камінь і що земля, що кукіль, а що пашня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2020
автор: Fills Agler