Ми різні, як осінні листопади…


Ми  різні,  як  осінні  листопади,-
схвильовані,  зажурені...  Й  не  раз...
Утомою  грудневої  неволі,
прощатимось  назавжди.  Раптом...  Враз!

Ми  різні,-  не  вчуваємось  у  душі...
Кленовий  лист  -  йому  чи  до  верби?
Його  світи  -  палаюче  не  скрушні!
Вона  ж,  тремка  -  заручниця  води...

Вже  грудень.  Знову  грудень...
І  по  груди,  огорнуть  їх  не  руки  -  сніговій.
Та  серце  під  покровом  крижаним,-
враз,  оживе!  Любові  не  загубить.

28.11.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2020
автор: Іванюк Ірина