Подаруй мені, осене, крила,
Аби я піднялася увись.
Доля коси уже посріблила,
У минуле роки подались,
Та від того я не сиротію –
Підкоряю закони життя –
В чистоті дух тримаю і тіло,
Бо ж Землі я і неба дитя.
Подаруй мені, осене, вітер,
Теж крилатий, щоб разом летіть,
Не спішили роки щоб старіти,
І не збилися ми у путі.
Буде сонце нам шлях осявати,
Що намітив з народження Бог,
Серце стане теплом зігрівати,
Щоби в нім розросталась любов.
23.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2020
автор: Ганна Верес