Голод


Тихо  дрижить  полум’я  свічки
Небом  течуть  зорі  одвічні,
Пам’ять  не  спить.

Колос  стримить  полем  безмежним,
Серце  кричить  страхом  бентежним
Як  же  болить.

Терном  життя  стелить  стежину,
Кров  запеклась,  впала  калина
Голод  мовчить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2020
автор: Траяна