«Голодомор - це страшне слово,
сім мільйонів загиблих.»
<
Схилилась хата, скрізь вибиті шибки,
Гуляє вітер. Засипає снігом,
Тіла оголені, старі рушники,
Які давно, вже і не пахнуть хлібом.
А ні зернини, ні крихт, ні скоринки,
Не залишилось, лише одне дитя,
Голодні очі… Діряві ботинки,
Живіт опухлий, крики, аж до виття.
Зірка не в небі, в когось на пілотці,
Погляд суворий - голодного вовка,
По кутках шастав, під руками мертві,
Хлопчик родився… напевно в сорочці.
Він все бачив, але ж доля на життя,
Згадував з болем, вмивався сльозами,
Щастя вижити, зустріти майбуття,
Страх не забути… навіть і з роками.
***
Ми запалимо свічку пам`яті, вшануємо,
невинно убитих та померлих від голоду.
28.11. 2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2020
автор: Ніна Незламна