Сувора пора

                                                             [i]«  Люблю  я  
                                                                         пишне  в'янення  природи...»[/i]
                                                                                                                             За  Пушкіним  
Моя  осіння  золота  пора  
уже  згасає.  Настає  сувора.  
Полине  скоро  в  небо  неозоре  
моя  осіння  золота  пора.  

І  там  вона  засяє  як  Аврора...  
а  от  моєї  юності  зоря  –
моя  осіння  золота  пора
уже  згасає.  Настає  сувора.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2020
автор: I.Teрен