Упіймати б на вудочку трохи часу,
Бо, коли ми удвох, його так чомусь мало.
Наче не рибу, мене на гачку хилитає
І це вже мені кисню не вистачає.
Я не встигаю набутися разом з тобою.
Дні закороткі мерехтять над головою
Кольоровими блеснами і поплавками,
І це вже я пірнаю й блукаю ставками.
Шукаю рибалок, діймаю, розпитую,
За кожне їх слово хапаюсь, записую.
Чи відшукаю для часу приманку,
Чи так і залишусь у цій лихоманці?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2020
автор: