Смільник


Десь  далеко  в  горах  моє  рідне  село,
Що  називається  -  Смільник...
Там  смереками    все,  певно,  вже  поросло
І  сховало  минуле  надійно..
Замість  того  села,  я  родився  в  степу
І  пам'ятаю  добро  -
Як  пастуший  кийок,  Бог  змінив  на  сапу,
Бистрий  Сян  на  глибоке  Дніпро...
Десь  далеко  в  душі,
Там  на  самому  дні,
Пам'ять  предків  клекоче    щораз,
Хоч  багато  моїх
В  чужім  краї,    в  труні
Та  я  вірю  настане  той    час:
Я  приїду  туди
І  з  чужої  землі,
Гарну  звістку  йому  принесу,
Скажу:  дякую  всім!
І  горам,  і  лісам!
І  за  віру  -    Ісусу  Христу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2020
автор: Банюк