Запряжені у з кришталю санчата,
Зиму, напевно, Буйволи везуть,
Скоріше щоби Мишу ту прогнати,
Й очистити Новому Року путь…
Вже стільки лиха Миші наробили,
До дір прогризли наш увесь бюджет,
Усе зерно в державнім сховку з’їли,
Навіть з соломи не залишили й букет…
В Китаї Миші, якісь також підлуваті –
Смертельний вірус на щось притягли,
Не вистачає світу уже й масок, і халатів,
Щоб захиститись від смертельної біди…
То ж Зиму цю чекаєм вже з Биками
Таке здоров’я нам, як у них, везе,
Аби лише не стали «слуги» бугаями,
Та й вщент не розтоптали все земне…
Давайте разом станем захищати,
Наше Різдво та Рік отой Новий,
Ніякій щоб підлоті не зламати,
Такий короткий шлях земний.
Давайте будемо усі, неначе, діти,
Наївні, та нестерпні до образ,
Такі щоб більше глуму не терпіти,
У цей і так такий нелегкий час…
Усіх Мишей щоб вигнати з оселі,
Якщо, як «слуги», й наче нам рідня,
Такі прикольні ніби, та такі веселі,
Що в душу гадять наче чортівня.
Мишиний Рік, прощай уже навіки!
Наступний зустрічать, мабуть, не нам,
Якщо й дано дожить ще й того віку,
То й Україну «з’їсти» ворогам не дам!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
27.11.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2020
автор: Lilafea