дерева
у ранковій паморозі
звіддалеки́
махають крилами
білими,
як лелеки
чи як потонулі
у тумани минулі,
у глибокі спомини,
розпросторено-крилі
вітряні млини
білі паморозі
осідають у кожному з нас,
додають радощам і печалям
терпкуватих чар…
… у полотняних строях
сидить біля круга гончар –
білоголовий Час,
а ми – лиш кавалок глини
на гончарному крузі
…крізь
несправжні тумани
махають нам з далини
вітряні млини –
крилами
поломани-ми…
27.11. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2020
автор: Валя Савелюк