Вже нічка укрила своїм покривалом,
Легеньким, грайливим та сизим туманом
Та пісню чарівну уніч заспівала,
Як ніби рукою погладила мама
А потім до казки схилила голівки,
Закрились легенько привабливі війки
І тихо полинули в казку чарівну
Де пісня лунала все так мелодійно
В привабливу тишу грайливо-чудову,
Створивши прикрасу, як ніби казкову,
Сплелись неймовірно в зірковий віночок,
А я неповторність додала в рядочок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик