День ти почнеш як завжди з позитиву
І з філіжанки кави до смаку
Шукатимеш своє нове вітрило
З котрим сьогодні підеш по шляху
Помиєш очі, сполоснеш обличчя
Візьмеш помаду під бойовий окрас
Заскочиш в джинси і глянувши на стрілку
Поймеш що ти спізнилась в котрий раз
Твої думки вселяють тільки розпач
А рішення – так важко від знайти
Знов таргани святкують перемогу
Відправивши метеликів - під три чорти
Це егоїзм? - Ні це є рівень і оцінка
Це власний захист незворушних стін?
Ні все простіше - це низька самооцінка
Яка вселяє страх на самоті
Які ви дивні , різні і мінливі
Та меркантильність розриває до душі
Ще вчора говорила – ми єдині
А зараз – не підходиш ти мені
А хто ж хотів серцями обніматись
Любов на віки, тільки ти і я
Інтим до ранку , тілом возз’єднатись
Іти у світ, щоб доля нас вела?
Твої думки і судження умовні
Ти бачиш те , що дозволяю я тобі
Бо жоден чоловік на білім світі
Ще не збагнув , що в жінки на умі
Так ми залежні від чужої думки
Ми потребуємо уваги й визнання
І конкуруючи поміж собою
Стаємо тими - ким ми є щодня
До нас прийде лиш той , що в змозі покорити
Своєю вдачею, харизмою й теплом
І той що в силах вчасно підсобити,
Плече підставить, а не обіллє багном
Любов пройде , серця по загасають,
А жити хочеться не гірше як усі
І все що так потрібно - поряд із тобою
Це Захист, Піклування й Вірність у сім’ї
Хай фемінізм згорає аж до тліну
Бо заподіяв горя всім в голові
Хай буде той - хто зветься головою
І той хто «тихо» править у сім’ї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2020
автор: Roman230982