Обпалені зорями — світанком стелилися,
Пройшли попід градами — вітрам не вклонилися.
В боях пошматовані — смертями скалічені,
Прошивані кулями — братерством обвінчані.
Солдати Вірменії з добрячими душами,
Освячені, з крилами — короновані ружами.
Навічно оспівані в серцях закарбовані,
У камені висічені — віками не здолані...
Чому не вертаєтесь додому стежинами?!
Ви жили, як соколи та й вмерли невинними,
Братерством обвінчані, прошивані кулями —
Ви діти Вірменії з Христовими душами!
СОЛДАТАМ АРМЕНИИ
Звездой опаленные — росою умытые,
Накрытые градами с рассветом убитые.
Огнем заклеменные — в боях изувечены,
Разорваны в клочья, но славой увенчаны.
Солдаты Армении с крылатыми душами,
В крови коронованы — ушедшие лучшими.
Вас небо оплакало — глазами усталыми,
Пусть горы возвысят — своих пьедесталами!
Вы не возвратились домой покоренные,
Вы в битве остались огнём упоённые!
Вы эхом воспеты — прошитые пулями,
Вы дети Армении с Христовыми душами!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2020
автор: Олег Крушельницький