Двояка душа

У  світі  так  брехні  багато,
Перемінився  чомусь  люд.
Не  щире  слово,  для  них  свято,
Тому  і  виливають  бруд.

В  думках  одне,  а  в  словах  інше,
Лукавість  мають  цілий  міх.
Їм  радісно,  як  комусь  гірше,
Чи  то  взірець  такий  для  всіх?

Чомусь  душа  в  людей  двояка,
Словами  це  не  передать.
Гострий  язик,  як  забіяка,
А  тій  людині,  благодать.

У  них  ні  совісті,  ні  віри,
Скажіть,  куди  поділось  все?
До  тих  людей  нема  довіри,
Молитва  їх  лише  спасе.

Господь  сказав:"  Покайтесь  люди!
Свої  спокутуйте  гріхи.
Добро  ви  засівайте  всюди,
Щоби  лишилось  навіки́!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)