Він кохав її до нестями,
В зимову ніч в осінній час.
Своїми, літо кольорами
Їх доторкало кожен раз.
Вона, сміялася так щиро,
Була любов в її очах.
Йому на вушко шепотіла,
Ти часто так приходиш в снах.
І кожен раз, коли світанок,
Так мило стукав у вікно.
Торкався вітер офіранок,
Кохання у серцях жило.
Чіпало їх воно думками,
І пульсувало біля скронь.
Кохав її він до нестями,
Палав у серденьку вогонь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)