Вже вкотрий день вікно транслює дощ.
У броунівському русі парасолі,
Самотність й тишина центральних площ,
Перепад настрою розчиню в алкоголі.
На вулиці нявчить сусідський кіт,
Намокли лапки поспіша додому.
За ним іде услід старенький дід,
Крізь скло я відчуваю його втому.
Вже в котрий день фіранка із води,
Відкрита книжка і горнятко чаю.
Ідилія в обіймах німоти,
З тобою поруч мріями літаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Malunka