Кажуть, час є такий… Нелегкий.
Що хизується зло. Розгулялось.
Ти на себе поглянь. Хто такий?
Чи давно твоє серце сміялось?
Кажуть, люди тепер дуже злі,
у біді не завжди допоможуть.
Ти на себе поглянь. Хто такий?
Чи на тебе покластися можуть?
Є багато у світі таких, в кого
душі померкли… Це прикро.
Та, на щастя, є більше між нас,
хто несе у душі своїй світло.
Ото ж чула я й інше, скажу,
до душі слова ці мені. Правда.
Є багато у світі таких,
хто життя любить, вірить у завтра.
Через тьму ми пройдемо. Повір.
(Що б не думали й не говорили!)
Бо це світло веде нас вперед,
додає всім і віри, і сили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Надія Башинська