Мені іноді здається,що не зі мною все це,
Ніби сон красивий,ніби досі сплю ,
Моя душа почала глибоке щастя нести ,
Коли і не страждаю й про сонце не молю .
Мені іноді здається - так чудово
Повернуло життя аркуш знов новий ,
На ньому стерто й те жахливе слово,
І знову місце створено для мрій .
Мені іноді здається сил немає ,
Але ж іду сміливо я вперед,
Я знаю мені сонечко сіяє ,
Хоча раніше виглядало ледь .
Мені іноді здається, в чому сенс же ?
Думки сплітають павутину слів ,
Та давно на запитання відпові́ла вже ,
Сенс життя,коли літать зумів .
Сенс життя,коли літаєш від любові,
А у очах сіяє вогник а не тьма ,
Сенс буття ,коли ці злети в крові ,
З колін угору, коли і сил нема .
Мені здається сенс життя у щасті ,
А не рахунок пройдених доріг ,
Коли трима любов твої зап'ястя,
І сенс життя,коли це зрозумів .
Мені здається сенс ,коли цінуєш ,
Його ледь не пустивши рано в тінь,
Сенс життя,коли стежки малюєш ,
І з роками вони не стають як тінь .
Мені здається сенс життя щасливих бачить ,
Своїх долею усміхнених дітей ,
Сенс життя не в прорахунках значить ,
А в чудових в світі пройдених доріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2020
автор: Вікторія Павлюк