+ /recovery/


перевернулася  в  труні  спочила  осінь_
з  ялини  чорної  зірвався  сивий  янгол_
злий  вітер,  розпатлавши  вербам  коси,
нічийний  крик  запрошував  на  танго_
_
іржа  трави  на  полотні  відлиги,
голодна  паща  мертвої  криниці_
ворони,  -  смоляні  архістратиги,
пророчать  неминучість  косовиці_
_
підступна  щирість  ницих  подорожніх,
зміліла  невичерпність  свідчень  тіні,
зазиркуючи  в  очі  чи  не  кожні,
шукає  безнадії  мерехтіння_
_
батіг  дощу  лоскоче  гострі  ребра_
під  скрип  дороговказів  на  узбіччях,
що  стрілками  порожнє  жалять  небо,
сама  собі  наснилася  правічність_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2020
автор: Ки Ба 1