Впав , жовтий кленовий лист на білий сніг
Що залишивсь ще з осені на вітті.
Bін , у пломені вогню згорів... впав , до ніг
Згаснуло життя як ясен день на світі.
Морозяний вітер доторкнувсь обпік
Зашарілись , щоки яблук рум'янцем.
Падає , перший білий сніг... для душі, лік
А жовтий лист , як життя тліє багрянцем.
Літо, в алмазах золоті і парчі
Мов сонце сяє в блиску в сто карат.
Засіває , зорі на небеснім полотні
У травах, леліє троянди літній сад.
Скільки, у літа пречистого неба ?!...
Cонця тепла і зоряних вечорів.
Пахощі цвіт солодить душу у тебе
Слухаєш ,до півночі милих пташок спів.
Сонячній днині радієш як дитя
Милує,душу - неповторна краса.
І за сонцем, крутиться по- осі земля
Все цвіте, в'яне...твій слід замітає зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2020
автор: Чайківчанка