Зараз вже між нами знову кілометри
А ще вранці я ловила погляди твої
Коли зрозуміла, що вже їду я від тебе
Очі стали так боліти, сльози потекли.
Я дивилась сумно, як ти від'їжджаєш
Так хотіла повернути наші спільні дні
Але що зробити, щоб розлука не настала
Я не знала і відчула, як ти йдеш в далечінь.
Виявилось мало, часу нам не досить
Ми ще стільки не зробили, скільки ще могли
Але довелося все відкласти знову
До тих днів, коли ми знову разом, не самі.
Подаруй увагу, подаруй мені турботу
Я так хочу знати, що потрібна ще тобі
Тільки так я зможу тобі все віддавати
Щоб хотів ти відчувати дотики мої.
Я й надалі хочу тебе міцно обіймати
Спати в тебе десь на грудях, або на плечі
Щоб як прийде холод, його не відчувати
Бо ти будеш мене зігрівати вдень і вночі.
Хочу говорити на смішні й цікаві теми
Говорити про життя, де разом не були
Ми все наверстаєм, ми усе ще зможем
Треба просто почекати на ці світлі дні.
Сповнені любов'ю та теплом.... Ці близькі дні.
Головне скажи, чи подаруєш їх мені?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2020
автор: ІраБо