Ця осінь принесла в дарунок бруківку,
вогні на Майдані і вільні серця,
Михайлівських дзвонів тривожну розспівку,
Й злочинної влади початок кінця
І смерті… багато… на небо служити
Забрали найкращих… там теж, мабуть, бій.
Хто кулі чекав? Хотіли всі жити,
Бажали свободи, стаючи у стрій.
Диванні герої поради давали,
З дивана видніше, куди варто йти.
Свободу кийками з дітей вибивали,
Ламали кийками в минуле мости.
Свобода ж завжди йде за руку зі смертю…
Така кровожерлива пані –диви.
Збирає до себе найкращих для жертви,
Ще скільки їх тре’, щоб позбутись Москви?
На небі уже не один – легіони…
Бруківкою вмощені вулиці міст.
В країні моїй вже вільних мільйони.
Хоч кожен у волю вкладає свій зміст.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2020
автор: Волинянка