Хай кохання… не припаде сивиною
Любий знаю, ми завжди вірні з тобою
Як земля наша й сонце в неба сині
Почуй, коханий, мусимо стати сильні.
Хоч дощ проливний та страшна громовиця
Ти дужий, поглянь - я ж славна молодиця
Не зрадь жадану, ніжну, жіночу красу
Пригадай милий… ти розчісував косу….
Немов дитя, обнявши тихо колисав
А соловей… Нам вкотре, весело співав!
В небесній колисці … Зірниці яскраві
Надіюсь, чекаю…. Ті слова ласкаві
Хоча й пані осінь до нас завітала
В серцях чи бажаєм? Нас не запитала.
Розстеля тумани, осінь при дорозі
Я тебе зустріну,всміхнусь на порозі
Не хочу щоб ним, кохання покривалось
Хай би назавждИ, весною залишалось
22.08. 2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2020
автор: Ніна Незламна