Йде Михайло на гостину

Перший  приморозок,  іній,
Угорі  шмат  неба  синій.
У  осінню  цю  годину,
Йде  Михайло  на  гостину.
У  руці  тримає  меч,
Щоб  добра  було  без  меж.
Бо  поборник  Святий  зла,
Всім  бажає  він  тепла.
Щоб  і  в  серці,  і  в  душі,
Щоб  до  столу  калачі.
Щоб  була  дружна  родина,
Щоб  з  війни  діждались  сина,
Брата,  батька  та  сестру,
Щоб  відкинули  журу.
Щоби  матір  мали  діти
І  коханий  був,  і  квіти,
Щоб  цвіли  попри  усе,
Щоб  усміхнене  лице
Мали  старші  і  малі,
Щоби  мир  був  на  землі.

21.11.20
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2020
автор: Валентина Ланевич