Присв'ята батькам.
Слова до пісні
Стоять,в глибокій задумі тополі, ясени...
Немов на схилі літ -сивий батько і мати.
Осінь,посріблила скроні полисіли чуби
З далеких доріг ,чекають пташок до хати.
А їм,є стільки літ... скільки, листя на вітті!
Вдивляються ,в небо -у простір синьоокий.
Неспиться,вночі...бо сини,дочки по -світі
Важко,зітхає батько...як ясен одинокий.
Зростали,у садочку -лелітки ,соколята
І у любові ,вчили їх літати в політ.
Зміцніли,. крила...спорожніла -Отча хата
Злетіли ,діти шукати свою долю у світ.
Повертайтесь ,з далеких країв дочки ,сини!
Поки , живі батьки ...їдьте ,додому до хати.
За вами ,сумують розлогі, крислаті ясени
Біля воріт,вас жде калина ...як сива мати.
Працювали ,у поті чола зранку до ночі
Не знали спочинку натруждені їхні руки.
Віддали ,вам все найкраще,і найдорожче.
Будували ,дім щоб усміхались їм внуки.
М. Чайківчанка.
2007 0506
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2020
автор: Чайківчанка