Увечері накрапував холодний дощ.
Зима ввірвалась вранці в пізню осінь.
Блискучим льодом вкрила раптом простір площ.
Міцний зціпив деревам іній коси.
А сонце блякле десь сховалось у журбі.
Кіптявість сіра розповзлась по хмарах.
Здається, час призупинив свій звичний біг.
Зима лиха проникла через шпари.
Завмерли квіти. Кущі у сні морознім.
Трава сріблясто ніби заніміла.
Замовкла осінь - зими страшні погрози.
Пора, мабуть, згортать осінні крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)