Холодний ранок

Цей  ранок  осінній  проснеться  в  тумані  
І  мжичкою  вкриє  посохлу  траву,  
Пройме  холодочком  дерева  заспані,
Які  ще  гілками  тримають  пітьму.

Бо  нею  від  холоду  вкутались  й  вітру,  
І  голі-голісінькі  сплять  у  тишІ,
Сховавши  весь  смуток  у  сіру  палітру
Відтінків  потусклих,  сухих  споришів.  

І  навіть,  горобчик  сховався  під  стріху,  
Сидить  у  кубельці  й  тихенько  мовчить,  
Адже    у  погоду  таку  не  до  втіхи  –
Скоріше  б  цю  зиму  холодну  прожить.  

А  там  би  весняний  і  сонячний  ранок
Його  розбудив  би  ласкавим  теплом,  
І  він  з  задоволенням  сів  би  над  ганком
І  радо  б  співав  над  відкритим  вікном.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2020
автор: Ольга Калина