Люби цей світ, не ждучи нагород,
Ці зорі, що їх ніч налила в дзбанок,
Цю вулицю, що пахне, мов ренклод,
У час, коли пробуджується ранок.
Щоденний труд і слова цінний скарб,
Мелодію душі та водограю,
Цей листопад без запаху і фарб,
Свободу в думах і у межах краю.
Люби і рідні душі й ворогів,
Бажай усім їм лиш мажорних терцій,
Хлібів пшеничних, мудрості віків,
Вогню, що може лід стопити в серці.
18.11.15 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)