Часом перед дзеркалом я стану
Щоб просто на себе подивитись
В свої сірі очі зазирнути прямо
Щоб дізнатись, як могла влюбились?
Хочу зрозуміти що зараз зі мною
Що діється у душі і хто перемагає
Часом сльози вириваються з очей рікою
Що зробити я незнаю, як їх вгамувати.
Часом перед дзеркалом я стану
Хочу в ньому посмішку знайти я
Та навпроти я нічого там не помічаю
Відображення моє чомусь таке розмите...
Боротьба в мені напевно ще триває
Серце ще не може крізь тривогу говорити
Є лиш ти... Боротись мені це допомагає
Бо я розумію, що я можу ще любити.
Іноді разом з собою бачити я хочу
Лиш тебе.... В свідомості малюю силуети
Ніби дивимося ми з великою любов'ю
І не треба нам уже нічого боронити.
Ці думки, вони тривожать моє слабке серце
Я чекаю знак від тебе, щоб почати жити
Сяду перед дзеркалом, тепер загляну в серце
Ще є сили, щоб тебе чекати, бо хочу любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2020
автор: ІраБо