Задощила осінь. .. Відшуміла...
Мжичка з снігом цілий день січе. ..
Гілка клена в шибку стукає несміло,
Сльоза -льодинка по гіллі тече.
На ній тріпоче ще один листочок,
Дрижить під вітром, що його зрива,
Укриюсь пледом, згорнусь у клубочок,
Бо віє холод ...В душу йде зима...
Літа , мов журавленьки , пролетіли,
Несли на крилах мою радість і жалі...
Скільки ж я просила , щоб вони присіли,
Та летіли швидко пташечки моі...
Останній лист злетить із мого клена,
Ще одну осінь з вітром понесе...
А я в молитві стану на коліна,
Й Господу подякую за все.
За своіх діток , що зросли здорові ,
За щебет внучок , пташечок малих...
І за любов в синівськім щирім слові...
Усе життя молитимусь за них.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2020
автор: Калинонька