слизького погляду напівпрозоре скло_
важкі слова, що схожі на останні_
з них кожне перше серце пропекло,
скрутивши вектор втечі в знак питання _
>
приборкано осатанілу тінь_
холодним східним вітром з ночі п’яну_
чіплялася розтрощених парканів,
похилих ліхтарів, щербатих стін_
>
свинцевий слиз отруйної води
клює брудне, іржаве тло пейзажу_
дощ знищує зими обнову княжу
і обриває нічиї сліди_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2020
автор: Ки Ба 1