Сконцентрований зір, як набитий приціл,
Вічний шал протиріч, в дану мить, - смертоносних.
Стос поламаних доль за плечима навпіл -
Та посвята у біль, як у мОнахи пОстриг.
Хай війна як війна, та життя - наджиття.
І петляєш, хижак, безкінечним окопом,
Щоби десь увісні розійтись, як дитя,
Наче Країн пропік твою душу окропом.
Міцно складено все - ні візьми, ні додай,
І заточено в нуль тяту венами бритву...
Справедливість зійде, знову пізня, нехай,
І візьме під контроль всіма програну битву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2020
автор: Мацикур Володимир