Як безпритульна стукалась тобі в свідомість,
І заглядала в вікна соцмереж.
Та лиш в пітьмі самотність пригорнулась
За руку повела у синь небес.
Таких чуттів, всім лірикам на заздрість,
Я б не бажала навіть для віршів.
Та на вечерю лиш вони зостались...
До серця поповзли на крик душі.
Та ось, до горла комом підібрались,
І через очі вилились дощем...
Крім втоми, більш нічого не зосталось.
Як не забув - у снах знайдеш мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2020
автор: LeV