Зніми з мене теплий одяг, мені потрібно ще повітря
Я біля тебе задихаюсь, не можу в спокої сидіти
У голові стільки фантазій, що уявляти не так просто
Бо червонію безупинно, в очі дивитися не можу.
Колись була сором'язлива, боялась про любов казати
А зараз, коли тобі мила все без вагань хочу давати
Стільки думок, стільки ідей, стільки бажань тобі лиш винна
Чекаю тільки твого слова, вже не така я безневинна.
На тебе дивлюся частіше, підтримую вогонь у серці
Так хочеться іще сильніше, ще довше, ми з тобою вперті
Ми не відступимо від цілі, не відчуваєм зовсім втому
Ми залишаємося в ділі, в той час доби, коли нам добре.
Знімай весь одяг, я палаю, мені потрібна прохолода
Не знала я, що твоє тіло дасть так багато насолоди.
Ти знахідка для мого серця, ти щось сміливе в душу вносиш
Тобі здаюсь, я так чекала час, коли мене попросиш...
Усе що хочеш, я смілива, бо перш за все у нас довіра
У нас надія на кохання, це нам під силу, ми це здійснили...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2020
автор: ІраБо