Ой вронило та й відерце. У криницю, моє серце

Ой  вронило  та  й  відерце.
У  криницю,  моє  серце
Ой  вронило  ще  й  ту  душу
Що  робити  тепер  мушу?
Гілля  гуси..  пролітайте
Ту  криницю  окликайте
Під  калиною  криниця.
Там  холодна  водиця…  
Ой  та  вода  як  сльозина
А  калина  як  дівчина…
Гілля  гілля..  гусенята..
Час  на  весноньку  чекати.
Бо  як  весна  та  й  вернеться,
Та    дівчина  усміхнеться..
В  серця  весна  повертає,
Як    Калина  розцвітає....
Анфіса  букреєва-Стефко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2020
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)