Я йду... Нічні вогні реклами
Мене проводжують у ніч.
Що ж раптом сталося між нами?
Що ж сталося? У чому річ?
І у моє лице гаряче
Б'ють крапельки дощу....
Він над моїм коханням плаче,
І сльози ллє жалю...
Згадай, як було добре нам удвох
З тобою
В ту ніч, коли я доторкнувсь руки
Рукою.
Та раптом щезло все,
І кануло в віки
І тільки темна ніч почує мій крик...
Я крикну в темінь ночі: "Боже!
Прошу тебе й молю
Верни мені кохані очі,
Врятуй любов мою!!"
Я крикну в темінь ночі: "Боже!
Я так її люблю...
Без неї жити я не хочу,
Врятуй любов мою...
Любов мою..."
Ввісні я шепочу лише одне:
Кохаю...
Та як тебе назад вернути
Я не знаю
Я знову йду у ніч
Дощ сльози ллє жалю
І криком в небеса
Я Бога молю...
Я крикну в темінь ночі: "Боже!
Прошу тебе й молю
Верни мені кохані очі,
Врятуй любов мою!!"
Я крикну в темінь ночі: "Боже!
Я так її люблю...
Без неї жити я не хочу,
Врятуй любов мою...
Любов мою..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2020
автор: Вованочок