Осінній вечір-дощ стукає у вікно,
в кімнаті тепло, а на екрані йде,старе кіно.
Під цю мелодію,що грають капельки,
я геть занурився,далеко у думки.
Ці капельки грають,геть всі у такт-
наче по клавішам,об мокрий дах.
І вітер,цьому оркестру,теж допомагає-
мелодію гучну,там в далені співає.
Ось тільки старий Кіт,дрімає у кутку,
грає,як завжди,ну муркоче,мелодію свою.
Хоч Кіт,закривши очі і дрімає,
але про тепле Літо,точно грає.
Я зрозумів-так і мої,усі думки,
були про Літо і ласкаві й теплі дні.
Про теплу річку в якій купалась дітлашня,
та в ранці,на траві срібна роса.
А ще тепло ось,що - це за думки,
я задрімав й помандрував у літні дні.
А тут мелодію цей дощик,на дворі заграв-
можливо свій концерт,Дощик давав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2020
автор: Бабич