Тихо місяць у небі сумує,
Пригортає зорі до себе у сні.
Хмари сумом своїм хвилює.
Співає думи свої сумні.
Віє від них самотність.
Плаче місяць на самоті.
Не помагає безтурботність
І посмішки зірок пусті.
Страждає холодне серце
Що світиться у пітьмі.
І, навіть, самотнє озерце
Не розвіє думи його сумні.
Подивиться у холодні води
І страждає більше за всіх
У нього так багато свободи,
Але немає інших потіх.
Самотнє серце його руйнує
І думи у нього одні.
Тихо місяць у небі сумує
І пригортає зорі до себе у сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2020
автор: Рін