А я її побачила ві сні,
Таку розкішну і таку раниму,
Що захотілось просто від душі
Намалювати образно картину
Нанести пензлем небо голубе,
Хмаринки неповторні і красиві,
Привабливе, чарівне і земне
І промені ласкаві та грайливі
Хоч малювать признаюсь - не моє
Та навкруги усе так спокушає,
А у творінні ніжне і святе,
Яке і надихає, і вражає
Та мабуть намалюю я усе,
Бо Музу я побачила в вітрині,
Її красиве, звабливе лице
І очі неймовірні сяють сині
Легенько доторкнуся я руки,
Вона мені, як янгол посміхнеться,
Запропонує трепетні рядки
Та настроєм чудовим відгукнеться
У ній вмістилось море почуттів
Та поєднались і краса, і мудрість,
Як ніби дивовижністю рядків
Лунала досконала їх співзвучність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик