Мої думки - суцільний брухт.
Та це не сумно анітрохи:
мене нема. А є продукт
інформаційної епохи.
Він зліплений зі ста світлин
І скріплений коментарями.
Мене нема. І я один,
Шукаю доторку для драми.
Для поштовху потрібне дно,
До нього йду поепізодно.
Але у всіх своє кіно,
і навсібіч - лише безодня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: Артем Падалкін