Осінньо...
У Львові
на вулиці Сніжній
доречний рожевий портвейн
і стани нірвани.
Із вікон суміжних -
у записах Курøт Кобейн.
Пороги прозові,
віршовані стіни,
бруківка протерта до дір.
На лавці заплакав
забутий в рутині
в старій палітурці
Шекспір…
Іще не зима,
у повітрі не люто.
Ще струшує листя авто.
Ховаюсь під сірий
бароковий купол,
неначе у тепле пальто...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: Окрилена