Мила, рідна моя, Україно,
як тобі не везе з президентами…
Стали люди до нитки обдертими
І сама ти повстала в руїнах.
Це наш вибір?! Невже збожеволіли?
Та йдемо не у тому всі напрямку?
Продаємо останнє, вже матінку…
Сатанинською спутані волею.
Біс попутав. Спотворені цінності.
Небезпека повисла над світом.
Який шлях залишаємо дітям?
Може є серед нас особистості?
Дай Бог, розуму, мудрості, сили.
Дай Бог, духу міцного і волі,
І народу щасливої долі.
Україно моя, рідна й мила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2020
автор: Тетяна Верес