Я себе не відчуваю, все закінчилося в мить
По землі я ще блукаю, та без сенсу далі жити.
Те кохання, що плекала розлетілось на шматки
І душа, що так співала через біль одна кричить.
Так хотіла я любити, намагалась вберегти
Але як це все зробити, коли проти цього ти?
Не зумів любов пізнати, не впустив мене в думки
Чи примусити? Не можу. Це не те, що хочеш ти.
Не зроблю нічого більше, не побачиш мене ти
Я навчуся бути тихше, повернусь до самоти.
Не одна така я ходжу, може якось засміюсь
Коли десь побачу схожу, я сльозами поділюсь.
Не твоя вина, що гину, ти не обіцяв мені
Що ніколи не покинеш, що я буду при тобі.
Я сама цей шлях обрала, я сама і все стерплю
Зате я тебе кохала... І надалі я люблю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2020
автор: ІраБо