Старість - це не дефект, а розкіш, яка не всім дана.
Андре Моруа
Тремтить на гілці лист осиний,
Ось-ось на землю упаде.
А з-поміж гілля небо синє,
Йому ж нове життя гряде.
Як упаде, що буде потім,
Яке тоді чекать життя?
Весь час не буде ж в позолоті,
Якесь сумне передчуття.
Тихенько вітер колихає,
Розвіять хоче всі думки.
Та лиш один він добре знає,
Листає листя сторінки.
Невже прийшла до нього старість,
Гірка, нікчемна пустота?
Відчув у тілі якусь слабкість.
Ще сила є, але не та.
Ще сили досить приземлитись,
В пухнастій ковдрі ще поспать.
Не буде з ким там поділитись,
Чому так хочеться ридать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2020
автор: Cнежана