Летять роки чимдуж понад загатами,
Далеко, у незвіданий вирі́й.
А що життя? Лиш рисочка між датами.
Та як багато в рисочці отій!
Там перший крик і крок, коліна з ранами,
Цілунок мами, наче оберіг,
Наука тата з мудрими порадами,
І серцю милий батьківський поріг.
Там школа, друзі, вчителі з уроками,
Кохання перше, чисте мов кришталь,
І мрії, до яких ішли стокроками,
Хтось стежкою, для інших- магістраль.
Гарячі ночі, сповнені бажаннями,
Два серця палко б'ються в унісон.
Впере́міш там і зустрічі з прощаннями,
І біль, і радість, злива і вогонь.
Там разом перемоги із невдачами,
Витрати, заробі́тки, може й статки ...
А що найбільше в рисці має значення?
Ким ми були, а ким могли би стати.
Нам треба користатися моментами,
Поки Харон візьме свого човна,
Щоб рисочку оту, між двома датами,
Устигнути наповнити сповна.
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2020
автор: Зоряна Кіндратишин