Не зникнем ми…

А  ти  захоплюєшся  мною,  у  наші  спільні  вечори?  
Шукаєш  на  моїй  долоні  точки  досягнення  мети
Вивчаєш  риси  мого  тіла,  які  я  відкриваю  так  
Щоб  ти  ставав  все  більш  сміливим  і  море  втіхи  дарував.  

А  ти  захоплюєшся  мною,  коли  кохання  я  несу?  
Усі  слова  тобі  дарую,  і  лиш  тобою  дорожу  
Коли  відстоюю  бажання,  які  твої  думки  дають
Тебе  сховаю  від  страждання,  від  слів  чужих  я  захищу.  

А  ти  цінуєш  мої  жести,  мою  любов  моє  тепло?  
Ти  не  забудеш  про  це  все  враз,  без  тебе  я  піду  на  дно
А  ти  захочеш  бути  поруч,  якщо  опинюся  в  біді?  
Ти  мене  втримаєш  за  руку,  як  заблукаю  у  пітьмі?  

Давай  розділимо  всі  мрії,  думки,  бажання,  все  на  двох  
Ти  так  як  я  любити  вмієш,  так  само  щиро,  без  тривог.  
Давай  з  тобою  ми  зійдемся,  щоб  будувати  щось  значне.  
Не  зникнем  ми.  Залишим  серце,  яке  в  дитині  заживе.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2020
автор: ІраБо