А Україна є, була, і буде
Вона навік - як небо і земля,
Ми українці - не раби, ми - Люди
І лиш "хохли" в очах у "москаля".
Трудились на своїй землі з любов'ю
Діди і прадіди - за волю йшли у бій,
Ми газди й патріоти вже по крові
Наш стяг то - поле й неба голубінь.
Нас на коліна ставили не раз
Та ми вставали: брязкали кайдани,
Наша любов нам лікувала рани
Так і тепер - свобода кличе нас.
Рабів до раю, знаєм, не пускають
До волі шлях лежить крізь боротьбу,
Не маєм права на зневіру і журбу
Над нами небо Янголи тримають.
Ми - українці: з нами правда й Бог
Надіятись на когось вже не варто,
Як і колись вставаймо всі на варту
Єднаймося - для нових перемог.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2020
автор: синяк