Я славлю маму, що мене зродила
в законнім шлюбі в переддень війни.
Я славлю й маму, що мене зростила.
В тім рідної з цих мам нема вини.
Виходить, що я створений дуетом
у виконанні двох окремих мам.
Про вас, матусі, якби був поетом,
я б вірш красивий присвятив би вам.
Поети славлять почуття високі.
В таких висотах я не верхолаз.
Хоча й віршую я вже довгі роки,
та не поет я -- тільки віршомаз.
Це все подібне з тим, як рицар дамі
дарує купу квітів дорогих,
а в той же час простак приносить мамі
пучечок лиш ромашок польових.
Та все ж ромашки --- то окраса в полі.
Отож бо й віршомазові вірші́
спроможні скрашувати людям долі
простеньким словом щирої душі...
Я славлю маму, що мене зродила
у переддень, як почалась війна.
Я славлю й маму, що мене зростила.
Всі ж негаразди --- то війни вина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2020
автор: Микола Холодов