Осіннє листя в різнокольоровому
ошатному убранні.
Шелестить під впливом ніжного,
шляхетного вітерця.
Осінь, я тебе не цураюся,
а твоїй красі вклоняюся.
Пречудовий п'янкий запах осені.
Листя червоні, жовті,
залишки зелених,гра кольору,
ніби Великодні крашанки сяє.
Диво дивне - Земні Райські кущи.
Сонце світить,
але вже не гріє,
облямоване крайкою з червоного золота.
Назустріч йде молодик
з букетом пурпурових троянд,
по-мимо волі , з усмішкою на вустах,
як дзеркало очікуваної любові...
Навкруги падає листя,
ніби розірване намисто...
У цьому лісовому полоні,
відчуваю себе також деревцем,
з котрого зривають плоди - жарини,
в небезпеці днин.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2020
автор: Svitlana_Belyakova