Комета

Я  комета  твоєї  чорної  порожнечі,
Я  лечу  в  космосі  твоєї  свідомості,
До  Сонця  шаленого  твого  серця,  
Крізь  пітьму  твоєї  темної  зради,
Я  опалена  твоїми  вчинками-променями,
Я  комета.  

Я  тану  в  цій  порожнечі  свідомості,
Прагнучи  жару  тіла  твого  сильного,
Я  мандрівниця  у  нескінченності  –  
Нескінченності  почуттів.  
Я  комета  з  безодні.  

Я  хвостата  мрійниця
Лечу  в  галактиці  твоїх  жадань
По  чумацькому  шляху  твого  зерна  –  
Зерна  зірок  життя,
З  якого  проростають  світи  і  системи  –  
Планет-химер  і  супутників-привидів.  

Я  крижина  Космосу
Розтоплена  твоїми  доторками
Розчахнута  твоїм  шаленством
На  місячному  ложі  буття,
При  світлі  червоного  ока  Марса,
Вершниця-амазонка.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2020
автор: Емілія Вега